Пэрэможна украинська зброя! Часть 1.

Цитата15/06/2018 12:11

 
Після повернення з Німеччини капітан Роман Багаєв із 14 омбр розповів “Новинарні“, як на Strong Europe Tank Challenge у їхніх Т-84 клинили механізми заряджання, горіла проводка та що з цим буде далі
Другий рік поспіль українські танкісти з 14-ї волинської механізованої бригади ЗСУ брали участь у міжнародних змаганнях Strong Europe Tank Challenge на полігоні 7-ї армії США в Баварії. І тоді, й тепер нашу команду очолював капітан Роман Багаєв, чий взвод регулярно визнається найкращим танковим взводом України. Але в Німеччині у змаганнях із натовцями волиняни другий рік поспіль посіли останнє місце. У 2017-му – серед шести учасників, тепер – серед восьми.
Головною причиною минулорічної поразки Багаєв в інтерв’ю “Новинарні” називав незнання натовської специфіки, проблеми з мовою та відставання в тактиці. Казав, врятувало лише те, що старий Т-64 хлопці знали вздовж і впоперек.
Цього року причиною невдачі стали новоотримані танки Т-84 – значно сучасніші, ніж “шістдесят четвірки”. Та якраз механіка цих “оплотів” підвела українських військових у перший же день змагань, спричинивши кпини російських і “сепарських” ЗМІ.
Військові вже повернулися в Україну. Комроти Роман Багаєв розповів “Новинарні“, хто винен і що саме зламалося в танках; чим ці Т-84У кращі, ніж Т-64; як узагалі проходили змагання в Графенвері та коли “допиляні” “вісімдесят четвірки” можуть поїхати на Донбас.
Також Роман надав “Новинарні” ексклюзивні відеозаписи зі змагань – ті самі, де зафіксовано, як клинить механізм заряджання Т-84, іскрить проводка (танк ледь не згорів) та ходить ходором гармата.
Багаєв вибачається за нецензурну лексику в кадрі, але, мабуть, на таку ситуацію в армії інакше й не відреагуєш.
Адже ситуація дуже відповідальна, а через брак, допущений харківським заводом ім. Малишева, рік підготовки – нанівець.
“А якби в бою?” – резонне питання між матюками.
Це не “розгін зради” – це сигнал для роботи над помилками, яку слід обов’язково провести.
І, звісно, відповідь тим, хто вже встиг звинуватити у всіх гріхах Багаєва та його підлеглих, які пройшли АТО.

Капітан Роман Багаєв
Досьє “Новинарні“
Роман Багаєв,
позивний “Тюльпан”
27 років.
Кадровий військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (м. Володимир Волинський).
Капітан, командир 1-ї танкової роти.
У вересні 2016-го та 2017 року вигравав змагання на кращий танковий взвод Збройних сил України.
Народився у Криму, мешкав на Полтавщині, потім – у Харкові.
За рік до початку АТО за перерозподілом із Харкова потрапив до 51-ї волинської бригади, замість якої у грудні 2014-го сформували нову 14 омбр.
Воював в АТО також у складі батальйону спецпризначення “Колос”.
За участь у бойових діях нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Несправності – з першого ж дня,
хоча техніки із заводу Малишева не вірили

• Романе, у скількох членів нашої команди був досвід минулорічних змаганнях?
  

– Із дванадцяти людей лише п’ять брали участь у Strong Europe Tank Challenge 2017. Більшість їхала вперше.

• Які найважливіші етапи були на змаганнях? Що вдалося і не вдалося на цих етапах?
  

– Ключові – це “танковий взвод у наступі” і “танковий взвод в обороні”. За них можна було набрати по 500 балів.

Підсумкова таблиця SETC 2018
А нічого не вдалося зробити. Ми поїхали на чотирьох Т-84. Під час “операції в наступі” вистрілив лише один танк. На решті трьох снаряд або не до кінця загрузився в гармату, або не спрацювали датчики.
Система показала, що танк не до кінця зарядився, тому гармата з гідростопора не знялася. Хоча насправді він зарядився, але пустий лоток не до кінця опустився – на одному танку вручну опускали.
На інших довелося вручну розштопорювати прицілом-дублером, тобто знімали гармату з гідроштопора через дубль.

УВАГА! Нецензурна лексика!

• Поясніть…
  

– Коли завантажується снаряд, гармата автоматично стає на кут заряджання, вона стає на гідростопор. Там є датчики, які відображають кінець кожної операції і передають сигнал далі. Гармата стоїть на куті заряджання, клин відчинений, гармата стоїть на гідростопорі, снаряд досилається. Якщо закривається клин – спрацьовує датчик, який відображає, що опустився важіль із пустим лотком, клин зачинений. Тоді спрацьовує датчик, з гідростопора знімається гармата – можна керувати.
У нас у трьох танках гармати були на куті заряджання, тому що не до кінця спрацювали датчики.
Також у двох танках підвела система керування вогнем – не було стабілізації гармати. Після кожного пострілу вона була рухома: пульт керування не чіпаєш, а вона трясеться.
Як із цим влучати на 1,5 км?…

УВАГА! Нецензурна лексика!

• Несправності почалися відразу?
  

– Так, це сталося в перший же день. Ми набрали 208 балів із 500.

Читайте також:
Strong Europe Tank Challenge 2018: українцям не вдалася вправа
“танковий взвод у наступі”. ВІДЕО

На кожен танк давали по десять снарядів, всього на чотири танки – сорок. Ми змогли вистрілити лише 16 снарядів із 40.
На інших етапах змагання ми набрали багато балів, але стрільба нас підвела, а це було найголовніше.

• Виходить, провина за невдачу лежить насамперед на харківському заводі імені Малишева, де готували ваші Т-84. Представники заводу були з вами на змаганні? Намагалися ремонтувати?
  

– Були.  Робили те, що могли.
Але спочатку вони нам не вірили, казали, що не може такого бути. Та під час наступної стрільби я зняв усе на відео, і вони намагалися ремонтувати. Але механізм заряджання так і не вдалося відремонтувати. Датчики постійно “вилітали” через кожні п’ять пострілів.

Іскрить ізоляція. УВАГА! Нецензурна лексика!

П’ять пострілів – це ще добре, бо може зробити і два. Так було на етапі “операція в обороні”. Там було 28 мішені. Ми вибили 21, а один танк залишили на прикриття –  надіялися, що він вистрілить наприкінці. І от всі танки відстрілялися, підіймають три останні мішені – а в танка, на який ми сподівалися, “вилітає” МЗ (механізм заряджання – “Н”) і він не може стріляти. Мішені ми обстріляли з кулеметів, але це не рахується…

В результаті дві країни вибили по 24 мішені, одна – 22, ми – 21, решта – по 20.

Читайте також:
Strong Europe Tank Challenge 2018: українці поліпшили свої результати
“в обороні”. ВІДЕО

“На заводі сказали – навчання не проплачене”

• Коли ви почали готуватися до змагань? На яких танках?
  

– У січні ми вже були в Харкові на полігоні. Дізналися, що виступатимемо на Т-84.
Техніку прийняли нескоро. Один танк дали в березні. Ми з нього вистрілили п’ять разів, МЗ вийшов з ладу, його забрали на завод.
На заводі навчати нас не хотіли – сказали, що навчання не проплачене. Раз допустили на тренажери.

• У чому тоді полягали тренування?
  

– Якщо минулого року ми не знали програму змагань і тренували стрільбу, то тепер зосереджувалися на інших вправах.
У листопаді місяць вчили англійську у Львівській академії Сухопутних військ. Звісно, це мало для англійської, але проблем з іноземною вже не було. Ми мали лише одного перекладача, і це було більш ніж достатньо.
За весь час тренувань ми один раз стріляли усім взводом. Решту часу – не було чотири готових танки, щоб взводом могли поїхали тренуватися.
Можливо, тому злагодженість екіпажу була, але злагодженості взводу не було.
Є один танк, і всі на ньому стріляють. Але кожен має звикнути до свого танка.