Кладбище домашних любимцев.
355,519
120
|
spika ( Слушатель ) |
| 24 июн 2017 18:03:20 |
Ядерная катастрофа в Украине
новая дискуссия Дискуссия 250
Простите, что фактически стираю грязное белье своей семьи на людях, но ситуация страшная, и некогда править письма в тексты. И передайте, пожалуйста, старшому Уварову из Обнинска, что он м...дак гребаный, и пусть снимет с руки часы Судного дня. (Не только за донос на Клару Бергман-Будкер, но из за донос на Хосрова, после которого сожгли в муфельной печи его жену после родов в 1952г. в той лаборатории радиохимиии в Питере, где она работала. В соседнем доме, где они жили. Ее ребенку был 1 месяц - крестник Берии, приемная дочь 5 лет попала в наш детдом семейного типа на порезку. А сам Хосров сначала в Сибирь а потом в шаражку под Лубнами. Он тебя с...ка тогда вытащил, а ты б.... Хосров - брат мужа моей тетки из Софии Болгария, Хосровы. "Они тогда пили просто красное вино на Новруз, а не кровь, как ты сука подтвердил бред приходящей домработницы в доносе!"). И еще, не надо было публиковать куски работы Черткова, которого тогда унесло в физику, в западном журнале, под своим именем. И еще, "ваш двойной подкидной дурак" не проканал, и ваш ждет публичный позор - это минимум (простите остальные за недосказанность). Извините, за отступление.
А теперь по теме...
Помогите, пожалуйста. Прошу вас помочь выйти на УФТИ или Маяк. Пытаюсь доказать СБУ наличие ядерных материалов в р-не г.Лубны Полтавской области. Реакция никакая. Отписки, что в Украине нет ядерного оружия и по архивам не подтверждается, уже 2 года.
Меня просили прийти за 3 года до спрогнозированной даты долеживания, и в случае наличия поднять на уши СБУ.
Лубенское СБУ вообще неадекватное, искать не хотят. Киев пересылает все в Полтаву. Уже 4 письма из Полтавы - подтверждения не обнаружены. Искать надо по зацепкам и архивом с грифами. Искать не хотят.
Пересылаю вам последнюю переписку. ПОМОГИТЕ! Вылежит не более года.
С уважением.
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Сбт 24 Июн 2017 16:15:07 +0300
От: Валентина Бондаренко
Тема: Fwd: Fwd: RE: RE:
Кому: smmua@osce.org
Шановні спеціялісти OSCE, пересилаю до вас своє листування. Чи може Ви не будете чекати допоки воно зірве?
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Сбт 24 Июн 2017 16:00:46 +0300
От: Валентина Бондаренко
Тема: Fwd: RE: RE:
Кому: sbu_public@ssu.gov.ua
Служба безпеки України
01601, м. Київ
вул. Малопідвальна, 16
Копія для Державної інспекції ядерного регулювання України,
01011, м.Київ-11, вул. Арсенальна 9/11
Копія для OSCE,
01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 26
Від Бондаренко Валентини Валентинівни
що мешкає за адресою:
37553, с. Тернівщина
вул. Молодіжна, будинок 100
номер телефону: 050-3806147
e-mail: spika2@qip.ru
Я, Бондаренко Валентина Валентинівна, тимчасово непрацююча (самозайнятість - термін із законодавства України), що просила надати мені інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та положення ст. 34 Конституції України, щодо об“єктів на яких можуть бути розміщені старі ядерні матеріали у небезпечному стані (об“єкти були розташовані в межах населених пунктів с.Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., та с.Вовчик Миргородського р-ну Полтавської обл., та також у р-ні нинішньої металобази м.Миргород, біля старого закинутого летовища, роки можливого розташування 1929-1968р., 1949р.), а також нацистського об“єкта у селищі Терни Лубенського району, звертаюся до Вас зі вточненою інформацією.
Справа в тому, що в мене з“явилась інформація, що об“єкт який я у попередньому листі називала як 127, що розташований в 15км від міста Лубни, скоріше за все у документах проходить як «Об“єкт 163 оборонно-промислового комплексу {ВПК} СРСР» (В українськомовних документах назва інша, можливо зустрінеться як «Спецоб“єкт 163», «Спеціальний воєнно-промисловий завод № {невідомий}», «Промисловий комплекс з розробки ядерної зброї»). Це пов“язано з тим, що він змінював підпорядкування декільком відомствам.
Його трохи у шутливій формі називали місцеві жителі «потьомкінської дєрєвні», де проживали спеціалісти, як «свєчной заводик». Доречі у с.Тернівщина, була розташована система знищення цієї «потьомкінської деревні», із застосуванням отруйних газових речовин. Може, пам“ятаєте старий радянський фільм, про спецпідрозділи, які тренувалися у захваті підземного комплексу заводу, та нарвалися на кримінальну банду? Так ось, об“єкт який знімали у цьому фільмі, є типовим проектом для підземних заводів того часу. Я пам“ятаю реакцію свого батька, в якого пробачте, але відвисіла челюсь, коли він побачив знатий у всих планах завод на цьому фільмі. Пробачте за лірику, але він тоді сказав, що «зливають» Україну. Такого проекту в Україні було не менше 2 заводів. І хоча знімали те кіно у Росії, Україна таки мали такі об“єкти законсервованими, або здається навіть на той час у роботі «Інкерманський спецоб“єкт». Якщо, я не помиляюсь, мій батько був у армії деякий час замісником керівника такого об“єкту біля Тарханкуту Киримська автономна республіка. Я узнала цей об“єкт на його особистих фото та порівнюючи фото в Інтернет у наш час. Хоча знімати його не можна було, одна фото зберігалась. На жаль, після його смерті, у нас у будинку, де зберігались його плівки та інше, хтось ізяв коробку з фотоплівками. Мати мовчить, я тоді проживала у Дніпропетровську, але це можливо тому що вона під підпискою. Просто пропали і мої особисті фотоплівки, які я хотіла надрукувать. Я б хотіла попрохати їх повернути, але шуткувати не буду - пробачте. Тобто про сім“ю у СБУ знали.
Одна з ліній такого оборонного заводу була вивезена у РСФСР на завод «Маяк». «Маяк», за документами СРСР і проходив, як 127 об“єкт.
Крім того, в мене є інформація, що у створенні об“єкту 163 під Лубнами були задіяні переважно спеціалісти «Першої української лабораторії радіоактивного аналізу №1», м. Харків. Це так звана репресована Лабораторія УФТИ, де працював Ландау та Хоутерманс, Маслов, Шпинель, Вайсберг. Вони свого часу (УФТИ) давали майже 1/3 праць фізики бувшого СРСР. До них і причепилися спочатку за назву, комусь з особих відділів не сподобалось у назві слово «Українська». Після репресій до початку війни 2 німецьких спеціаліста виїхали у Німеччину (як не дико це чути, але СРСР самі їх видали Гестапо, до початку війни), тому є припущення що німці у 1942р. знали про цей об“єкт та на роботи під час окупації на спрямовано. Так званий проект ХФТИ 1940р. – Проект атомної бомби.
Я ледь-ледь згадую, але здається, мій батько колись спробував підіймати інформацію щодо Вайсберга. Справа, в тому, що в нас на Буковині, в Чернівецькій області, у 1960-ті роки був винайдений колишній німецький архів, який фріци кинули, коли переправлялися через річку Прут. Вони його залишили у стіні у сейфі бувшої ратуші м.Новоселиця Чернівецької області. У час ремонту він був знайдений, але десь може через тиждень, може більше, було розбито скло, та архів зник. Якщо, я не помиляюсь, на сторожа було скоєно замах. Казали, що це могли бути куркулі або поліцаї які залишились. Мій батько здається тоді працював тоді в секретці або прийшов після армії у ранзі полковника секретної служби, тому його запросили подивитись, як місцевого спеціяліста, допоки не приїдуть київські. Дід хотів теж глянути, як бувший робітник воєнної прокуратури, але йому не дозволили - сказали грифи. Збереглося декілька паперців з цього архіву або навіть одне діло, яке батько потім у 1980-ті брав додому через друзів дивитись. Я пам“ятаю тільки зверху нацистські орли на папері та ім“я Ерік Кох, документ був на німецькій. На жаль архів зник до приїзду спеціалістів. А невдовзі, десь може років через 3-4 на батька, який перевозив документи на «Львоврадар», було скоєно замах, та викрадений дипломат і табельну зброю. Після чого з нього зняли погони, і йому прийшлося піти зі служби, сім“я почала отримувати погрози. Хоча отримували і раніш. Є згадка про напад на члена нашої родини.
Так сталось, що один з членів нашої сім“ї чув допрос. Так ось, він казав, що йде мова про ядерні об“єкти, та сліди йдуть у Лубни.
Є іще одна заціпка, але вона трохи жостока. Є інформація, що також після війни, після відходу німців, після Білоцерковської операції у Таращі або Тетіїві (я не пам “ятаю) залишились військово-медицинські німецькі архіви. І колись у Білоцерківській лікарні карательної психіатрії, куди відправляли репресованих були винайдені папери не тільки про нацистські експерименти над людьми, крім них виплили і папери, які описували німецькі ядерні проекти та випробування. Вони майже зразу були передані у Росію, здається або у Саров або у Обнінськ, через «Маяк». Я не знаю чи перепав хоч аркуш у Харків або Академію у Києві. Це треба вишукувать.
Академія НАНУ та лабораторія з малою установкою ядерного синтезу, що розташована у м.Києві на просп.Науки, виплила в мене не випадково. Я знаю, що вони зараз майже не працюють, тобто працюють формально. Є інформація, що мінімум один спеціаліст з об“єкту 163, коли звільнювався, забрав на свою кандидатьску свої напрацювання зроблені на цьому об“єкті, хоча й це було не бажано.
Пробачте, що так повільно та путано доношу до Вас вірну інформацію, справа в тому що я дуже повільно її згадую. Мене готували близько 36 років назад. Я повинна була підняти КДБ (СБУ) у випадку неутилізації цього об“єкту у 1990-ті роки. Я прошу Вас виконати свою працю.
Звертаюся до Вас, з приводу дуже вірогідного розташування там радіоактивних матеріалів у дуже опасному стані.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту та води. Я зверталась до Державної інспекції ядерного регулювання України, вони відмовляються виїздити, кажуть щоб я звернулась до Вас. Начальник лабораторії радіаційного захисту ДІЯР України чекає на відмашку свого керівництва, а спеціалісти кажуть, щоб я робили комерційні аналізи за власний рахунок. Вважаю це неприпустимим. А ви як вважаєте?
24.06.2017р. Бондаренко В.В.
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Срд 07 Июн 2017 17:35:20 +0300
От: sbu_public
Тема: RE: RE:
Кому: spika2@qip.ru
Доброго дня!
Дана електронна скринька (sbu_public@ssu.gov.ua) призначена для отримання запитів на публічну інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ваш лист не є запитом на інформацію. За змістом та по суті він є зверненням громадянина.
Звернення громадян, оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», необхідно надсилати на електронну пошту callcenter@ssu.gov.ua або за телефоном (044) 256-99-91.
Більш детально з викладеною інформацією Ви можете ознайомитися на офіційному веб-сайті СБ України.
-----Original Message-----
From: spika2@qip.ru [mailto:spika2@qip.ru]
Sent: Wednesday, June 07, 2017 5:32 PM
To: callcenter
Cc: sbu_public@ssu.gov.ua
Subject: Re: RE:
Служба безпеки України
01601, м. Київ
вул. Малопідвальна, 16
Від Бондаренко Валентини Валентинівни
що мешкає за адресою:
37553, с. Тернівщина
вул. Молодіжна, будинок 100
номер телефону: 050-3806147
e-mail: spika2@qip.ru
ЗАЯВА
Я, Бондаренко Валентина Валентинівна, тимчасово непрацююча (самозайнятість
- термін законодавства України), прошу надати мені інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та положення ст. 34 Конституції України прошу надати інформацію щодо об“єктів, що були розташовані в межах населених пунктів с.Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., та с.Вовчик Миргородського р-ну Полтавської обл., та також у р-ні нинішньої металобази м.Миргород, біля старого закинутого летовища. Роки можливого розташування 1929-1968р. Роки розташування об“єкту глобальної безпеки біля с.Тернівщина 1949р. (бувший корпус концтабору «Зденек Маультхаузен Саунф» у соляних штольнях або як його ще називали «Лахайм, Яхфет» . Роки розташування об“єкту контролю та моніторінгу ядерної зброї 1961-1968рр. (ДСТН «Гемма).
Звертаюся до Вас, з приводу можливого розташування там радіоактивних матеріалів у вірогідно дуже опасному стані.
Справа в тому, що мій батько мав відношення до об‘єктів ядерного щита СРСР, та прохав мене у випадку, якщо до 2015 року, цей об“єкт 127 (128, Сотка, підземний завод ядерного палива), не буде утилізований за роззброєнням, а цей завод був законсервований у 1968р., підійти до правоохоронних органів – СБУ та прокуратуру, у армійські частини, та повідомити про наявність неутилізованих ядерних матеріалів.
На об”єкті найбільшу небезпеку, з якої може розпочатися вибух, становить бувший майданчик з експериментальною кюрієвою МБР.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту на наявність радіаційного зараження та, якщо можна, з тепловізором, тому що є занепокоєння, що начиння штольні під бетонною кришкою та шаром ґрунту (поле) вже давно є гнилим і критичним, та дає температуру. До ґрунтових вод мінімум 7м (колодязі). Об“єкт розташований у бувшому родовищі солі. Знаю тількі що були супутні молібденові та ін. руди.
Лубенський, Полтавський відділки СБУ не знайшли або не схотіли шукати, що ймовірніше, документального підтвердження цьому об’єкту.
Об’єкт був засекречений, документи, зі слів відповідального у РДА по співпраці з воєнними, були вивезені у Подільськ РФ. Київська воєнна прокуратура відмовляється перевіряти цю інформацію – віпдписки банальні, або нема мого підпису на листі, або щось подібне. МЗС згодні перевірити, але чекають вказівки з РДА, а РДА не може отримати документального підтвердження. Получається замкнуте коло.
Я телефонувала у
Запоріжжя, там були зацепки з архівів, але вони чекають дзвінка з Лубенського СБУ – та наше СБУ не ставиться до інформації серйозно. Останні півроку мені просто сміються у вічі, вважаючи що я з‘їхала з глузду. Я прошу допомоги. Я вже
2 роки вимагаю їх підняти ці документи, або хоча б документи по моєму батьку, який мав відношення до спецзв‘язку на воєнних об‘єктах з зберігання та виготовлення ядерної зброї та заводу Південьмаш, та сім‘ї (сім‘я була під підпискою, деякі члени до 01.01.2017р.).
Мною написані більше 20 паперових листів у органи держвлади, і більше 50 електронних листівок, включаючи Чорнобильські організації. Всі до кого я зверталась – відмовились допомагати! Максимум, це гарячі лінії МЗС та МО передають інформацію, але надалі вона втрачається кабінетах, і у найліпшому случаї йдуть відписки. Мені прикро що СБУ ігнорує мене вже 2 роки. Деякі члени сім‘ї мали доступ до держтайни, то я бачила одну з справ нашої сім‘ї, яку батько брав додому читати. Але СБУ не хоче цим займатись, мотивуючи зайнятістю у зоні АТО.
Тому я Вас дуже прошу, виконайте хоча б свою роботу – перевірте наявність радіоактивних матеріалів у опасному стані у с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл.
Додаю попередній лист до Державної інспекції ядерного регулювання України, 01011, Київ-11, вул. Арсенальна 9-11, на який вони формально відповіли що немає підпису.
07.06.2017р. Бондаренко
Валентина
Валентинівна
Чтв 18 Май 2017 10:49:32 +0300, callcenter написал:
Доброго дня!
Ви надіслали звернення на адресу СБ України.
Якщо Ви бажаєте отримати офіційну відповідь від СБ України, Вам необхідно оформити звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Зразок звернення до СБ України:
Служба безпеки України
ПІБ …………………..,
що мешкає за адресою:
індекс………, місто……..,
вул. ………, кв……….
номер телефону……….
З А Я В А
Я _________________________________________________________
(зазначити прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи, посаду.
________________________________________________________________
Викласти зміст заяви або скарги
Дата Особистий підпис
From: spika2@qip.ru [mailto:spika2@qip.ru]
Sent: Wednesday, May 17, 2017 5:44 PM
To: callcenter@ssu.gov.ua
Subject:
Державна інспекція ядерного
регулювання України
Вул. Арсенальна, 9/11, Київ-11, 01011
громадянки Бондаренко Валентини Валентинівни вул. Молодіжна, 100, с. Тернівщина Полтавська обл., 37553
ЗАЯВА
Звертаюся до Вас, з приводу можливого розташування радіоактивних матеріалів у Лубенському р-ні та Миргородському р-нах Полтавської обл., дуже вірогідно у опасному стані.
Справа в тому, що мій батько мав відношення до об‘єктів ядерного щита СРСР, та прохав мене у випадку, якщо до 2015 року, цей об”єкт не буде утилізований за роззброєнням, а це старий воєнний об‘єкт 127 (128, іноді проходить як 32 батарея, 121, Сотка, 100), підійти до правоохоронних органів – СБУ та прокуратуру, у армійські частини, та повідомити про наявність неутилізованих ядерних матеріалів. Батько був під підпискою про нерозголошення. Його не стало 19 років тому.
За інформацію що я володію, об”єкт утилізований не був. Був закритий у 1968р. На об”єкті найбільшу небезпеку, з якої може розпочатися вибух, становить бувший майданчик з експериментальною кюрієвою МБР.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту на наявність зараження та, якщо можна, тепловізором, тому що є занепокоювання, що начиння штольні під бетонною кришкою та шаром ґрунту (поле) вже давно є критичним та дає температуру - до ґрунтових вод мінімум 7м. 2 лопати я їм знайду.
Ви майже єдина моя надія, тому що Лубенський, Полтавський відділки СБУ не знайшли документального підтвердження цьому об’єкту. Об’єкт був засекречений, в т.ч. від аєрофотозйомки, та ймовірно, документи, зі слів відповідального у РДА по співпраці з воєнними, були вивезені у Подільськ РФ. Київська воєнна прокуратура відмовлюється перевіряти цю інформацію – віпдписки банальні, або нема мого підпису на листі, або щось подібне. МЗС згодні перевірити, але чекають вказівки з РДА, а РДА не може отримати документального підтвердження. Получається замкнуте коло.
Я телефонувала у Запоріжжя, там були зацепки з архівів, але вони чекають дзвінка з Лубенського СБУ – та наше СБУ не ставиться до інформації серйозно. Останні півроку мені просто сміються у вічі, вважаючи що я з‘їхала з глузду. Я прошу допомоги. Я вже 2 роки вимагаю їх підняти ці документи, або хоча б документи по моєму батьку, який мав відношення до спецзв‘язку на воєнних об‘єктах з зберігання та виготовлення ядерної зброї та заводу Південьмаш, та сім‘ї (сім‘я була під підпискою, деякі члени до 01.01.2017р.).
Мій батько – Валентин Олександрович Бондаренко, народився 07 вересня 1946 р., місце проживання – Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Леніна (Центральна) 59/3 або 61/2; бувший полковник, розжалуваний до капітана, місце проходження служби – Сакський авіаполк, об‘єкт ядерної безпеки; мав відношення до креслення грифованих приладів для Центру координації ядерного удару – Хмельницька обл., Дунаєвці, нині ГІС (Геоінформаційна система) та Львовського з-ду «Радар», працював у КДБ м. Новоселиця – здається системи прослуховування.
Дід – Олександр Іванович Бондаренко (Романов, фамілія змінена десь 1956-1963рр.), 1949р. – начальник воєнної прокуратури м. Чернівці, 1 рік; генерал-лейтенант, розжалуваний до лейтенанта.
Прохання підняти також архіви по дітях. В сім‘ї деякі неповнолітні члени були під підпискою, з-за експерименту над ними про створення смертників з наведення у ядерній війні. Частину сім‘ї розстріляли. У 1982р. у м. Новоселиця була проведена ексгумація поховань деяких членів сім‘ї та знайдені останки дітей у могилах дорослих.
Я не прохаю Вас підіймати всі архіви, я розумію що це компетенція СБУ, яка не хоче цим займатись, тому прошу Вас допомогти хоча б з наявністю ядерних матеріалів. Мною написані більше 20 паперових листів у органи держвлади, і більше 50 електронних листівок, включаючи Чорнобильські організації. Ніхто не хоче допомагать. Здається лозунг «Ніхто крім нас (не втягне цю лямку» - лозунг бурлаків, який підхопили чорнобильці, вони використовують лише для отримання грошей у держави. Нічого не стоять їх слова на мітінгах, коли вони клянуться, що більше такого не допустять. Всі до кого я зверталась – відмовились допомагати! Жоден не став перевіряти. Максимум, це гарячі лінії МЗС та МО передають інформацію, але надалі вона втрачається в кабінетах, і у найліпшому случаї йдуть відписки.
Мені прикро що СБУ ігнорує мене вже 2 роки, тому що у скандалі з різнею дитбудинку сімейного типу, якою була сім‘я Романова-Бондаренко, замішані нинішні члени керівництва Російської Федерації, і це могло б посприяти розмові України з РФ на міжнародному рівні, враховуючи ситуацію в зоні АТО. Це визвало б неймовірний скандал, тому що нинішні члени правительства РФ, давали дозвіл на карательну хирургію та повторення нацистського експерименту на дітях до 6 років на території УРСР до 1986р., по фашистським архівам вивезеним у свій час з Німеччини. Так як деякі члени сім‘ї мали доступ до держтайни, то я бачила одну з справ нашої сім‘ї, яку батько брав додому читати. Але СБУ не хоче цим займатись, мотивуючи зайнятістю у зоні АТО.
Тому я Вас дуже прошу, виконайте хоча б свою роботу – перевірте наявність радіоактивних матеріалів у опасному стані у с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл.
Ви на цей час – чи не єдина моя надія.
17.05.2017р. Бондаренко В.В.
Цитата из еще одного письма в СБУ.
...........
4. Наявність лінії очищення ви можете перевірити по документах з Запорізької обл. Тому що у свій час на цю лінію присилали вагонами неочищені радіоктивні матеріали з Нової землі, де у Шаражках розроблювали ядерні бомби. Кількості цих вагонів були огромні. Тому для того щоб підземний об’єкт не був обнаружений (КГБ боялося аєрофотозйомки) вагони спочатку гнали на Запоріжжя, на Коксохімічний завод (Грифована інформація), а звідти переганяли на Лубни. У накладних ставили «пункт призначення ХХХ». Але декілька накладних пройшли, наскільки я пам’ятаю з адресою лубенської «Сотки». У грифованих накладних які скоріше за все збереглися у Запоріжжі ви можете це знайти.
5. Крім того Запоріжжя може вам допомогти з наступною інформацією. Спочатку ця Сотка (або Армада) повинна була бути розташована у Запорізькій обл. на межах Пологовського р-ну Запоріж. та Покровського р-ну Дніпропетровської обл. Недалеко від полігону та льотного майданчика, здається Кубінки - але назву я можу путати. Там тренувалися так звані Лебеді з ядерним боєзапасом. Але справа в тому що там виходи Українського кристалічного щиту та граніти – і скальник довбити було важко. Вони продовбили деяку кількість штолень та закрили той об’єкт, а об’єкт перенесли у Полтавську обл., де був вапняк, і проходка йшла легко. Також треба буде перевірити також наявність неутилізованих ядерних боєзапасів у тих штольнях, неподалік Гайчуру Запорізької обл., чи були вони утилізовані у 1993-2003р., чи ні.
Так от документи про цей перенос можуть зберігатися у Запорізькій ОГА або у відділку СБУ (Грифована інформація).
6. Крім того до 1941р. у Лубнах неподалік залізничного вокзалу знаходився напівпідземний завод важкої воєнної техніки, потім він працював на випуск техніки для лісгоспів. У 1941-1942рр. цей завод був евакуйований у Харків та доданий до заводу випуску воєнної техніки ім.Малишева. Передзвоніть туди будь-ласка, там зараз директор у віці і досить емпатічна людина, він може пам’ятати цей факт. Після війни коли відновлювали цей об’єкт використовували слюсарів, які працювали на 2 об’єкти мінімум. Слюсарі цього заводу важкої техніки працювали і на «Сотці» у Тернівщині.
7. Наявність цього заводу важкої техніки підтвердила місцева жителька у міськраді, коли я туди намагалася звернутись. Вона є общественною активісткою, але називати своє ім’я не стала, тому що син працює у прокуратурі. Якщо потрібно, я її знайду за допомогою секретаря, вона знана особа, але тільки разом з Вами
8. Крім того, коли відновлювали системний RCIST (сонорна система моніторінгу опасних об’єктів) знадобилася 4-лопастна крильчатка зі складною геометрією площини. Здаєтья 1968р., але потрібно перевірити зі 1961р. Спеціалісти звернулися до директора колишнього заводу «Комсомолець» («Комунар»). Зараз там також працює дуже старий спеціаліст на посаді директора, йому десь за 80, як і на Малишева. Мені здається він цей факт може пам’ятати, бо його дуже довго вмовляли виточити цю крильчатку. Нащо отримали відповідь, що станки не пристосовані. І один зі членів моєї сім’ї відвозив за його посиланням цей ескіз (епюр) на Запорізьку «Мотор-съч», де тоді тільки почав працювати молодий спеціаліст, а зараз почьотний директор цього заводу «Мотор-січ» Богуслаєв. Він особисто тоді виправляв той епюр. При виточенні цієї крильчатки, токарі допустили помилки, і її переробляли. Так ось у одній з двох, або навіть у обох накладних відправлених на той завод була вказана адреса закритого тоді для розголоски ядерного об’єкту 100, Лубенської «Сотки», за що з члена моєї родини чуть не зірвали погони. Але бухгалтерія «Мотор-січі» залупилася і документи пройшли з адресою та призначенням.
... .......
Наявність у самих Лубнах розташування міжконтінентальних балістичних ракет у минулому підтвердив також місцевий житель - черговий станції Тернівщина, коли я його опитувала. Якщо потрібно я його з Вами знайду. Я інші зацепки, але довго описувати
Пробачте але я не можу виконувати Вашу роботу, я прошу Вас негайно перевірити цю інформацію.
21.12.2016 Бондаренко В.В.
А теперь по теме...
Помогите, пожалуйста. Прошу вас помочь выйти на УФТИ или Маяк. Пытаюсь доказать СБУ наличие ядерных материалов в р-не г.Лубны Полтавской области. Реакция никакая. Отписки, что в Украине нет ядерного оружия и по архивам не подтверждается, уже 2 года.
Меня просили прийти за 3 года до спрогнозированной даты долеживания, и в случае наличия поднять на уши СБУ.
Лубенское СБУ вообще неадекватное, искать не хотят. Киев пересылает все в Полтаву. Уже 4 письма из Полтавы - подтверждения не обнаружены. Искать надо по зацепкам и архивом с грифами. Искать не хотят.
Пересылаю вам последнюю переписку. ПОМОГИТЕ! Вылежит не более года.
С уважением.
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Сбт 24 Июн 2017 16:15:07 +0300
От: Валентина Бондаренко
Тема: Fwd: Fwd: RE: RE:
Кому: smmua@osce.org
Шановні спеціялісти OSCE, пересилаю до вас своє листування. Чи може Ви не будете чекати допоки воно зірве?
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Сбт 24 Июн 2017 16:00:46 +0300
От: Валентина Бондаренко
Тема: Fwd: RE: RE:
Кому: sbu_public@ssu.gov.ua
Служба безпеки України
01601, м. Київ
вул. Малопідвальна, 16
Копія для Державної інспекції ядерного регулювання України,
01011, м.Київ-11, вул. Арсенальна 9/11
Копія для OSCE,
01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 26
Від Бондаренко Валентини Валентинівни
що мешкає за адресою:
37553, с. Тернівщина
вул. Молодіжна, будинок 100
номер телефону: 050-3806147
e-mail: spika2@qip.ru
ЗВЕРТАННЯ
Я, Бондаренко Валентина Валентинівна, тимчасово непрацююча (самозайнятість - термін із законодавства України), що просила надати мені інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та положення ст. 34 Конституції України, щодо об“єктів на яких можуть бути розміщені старі ядерні матеріали у небезпечному стані (об“єкти були розташовані в межах населених пунктів с.Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., та с.Вовчик Миргородського р-ну Полтавської обл., та також у р-ні нинішньої металобази м.Миргород, біля старого закинутого летовища, роки можливого розташування 1929-1968р., 1949р.), а також нацистського об“єкта у селищі Терни Лубенського району, звертаюся до Вас зі вточненою інформацією.
Справа в тому, що в мене з“явилась інформація, що об“єкт який я у попередньому листі називала як 127, що розташований в 15км від міста Лубни, скоріше за все у документах проходить як «Об“єкт 163 оборонно-промислового комплексу {ВПК} СРСР» (В українськомовних документах назва інша, можливо зустрінеться як «Спецоб“єкт 163», «Спеціальний воєнно-промисловий завод № {невідомий}», «Промисловий комплекс з розробки ядерної зброї»). Це пов“язано з тим, що він змінював підпорядкування декільком відомствам.
Його трохи у шутливій формі називали місцеві жителі «потьомкінської дєрєвні», де проживали спеціалісти, як «свєчной заводик». Доречі у с.Тернівщина, була розташована система знищення цієї «потьомкінської деревні», із застосуванням отруйних газових речовин. Може, пам“ятаєте старий радянський фільм, про спецпідрозділи, які тренувалися у захваті підземного комплексу заводу, та нарвалися на кримінальну банду? Так ось, об“єкт який знімали у цьому фільмі, є типовим проектом для підземних заводів того часу. Я пам“ятаю реакцію свого батька, в якого пробачте, але відвисіла челюсь, коли він побачив знатий у всих планах завод на цьому фільмі. Пробачте за лірику, але він тоді сказав, що «зливають» Україну. Такого проекту в Україні було не менше 2 заводів. І хоча знімали те кіно у Росії, Україна таки мали такі об“єкти законсервованими, або здається навіть на той час у роботі «Інкерманський спецоб“єкт». Якщо, я не помиляюсь, мій батько був у армії деякий час замісником керівника такого об“єкту біля Тарханкуту Киримська автономна республіка. Я узнала цей об“єкт на його особистих фото та порівнюючи фото в Інтернет у наш час. Хоча знімати його не можна було, одна фото зберігалась. На жаль, після його смерті, у нас у будинку, де зберігались його плівки та інше, хтось ізяв коробку з фотоплівками. Мати мовчить, я тоді проживала у Дніпропетровську, але це можливо тому що вона під підпискою. Просто пропали і мої особисті фотоплівки, які я хотіла надрукувать. Я б хотіла попрохати їх повернути, але шуткувати не буду - пробачте. Тобто про сім“ю у СБУ знали.
Одна з ліній такого оборонного заводу була вивезена у РСФСР на завод «Маяк». «Маяк», за документами СРСР і проходив, як 127 об“єкт.
Крім того, в мене є інформація, що у створенні об“єкту 163 під Лубнами були задіяні переважно спеціалісти «Першої української лабораторії радіоактивного аналізу №1», м. Харків. Це так звана репресована Лабораторія УФТИ, де працював Ландау та Хоутерманс, Маслов, Шпинель, Вайсберг. Вони свого часу (УФТИ) давали майже 1/3 праць фізики бувшого СРСР. До них і причепилися спочатку за назву, комусь з особих відділів не сподобалось у назві слово «Українська». Після репресій до початку війни 2 німецьких спеціаліста виїхали у Німеччину (як не дико це чути, але СРСР самі їх видали Гестапо, до початку війни), тому є припущення що німці у 1942р. знали про цей об“єкт та на роботи під час окупації на спрямовано. Так званий проект ХФТИ 1940р. – Проект атомної бомби.
Я ледь-ледь згадую, але здається, мій батько колись спробував підіймати інформацію щодо Вайсберга. Справа, в тому, що в нас на Буковині, в Чернівецькій області, у 1960-ті роки був винайдений колишній німецький архів, який фріци кинули, коли переправлялися через річку Прут. Вони його залишили у стіні у сейфі бувшої ратуші м.Новоселиця Чернівецької області. У час ремонту він був знайдений, але десь може через тиждень, може більше, було розбито скло, та архів зник. Якщо, я не помиляюсь, на сторожа було скоєно замах. Казали, що це могли бути куркулі або поліцаї які залишились. Мій батько здається тоді працював тоді в секретці або прийшов після армії у ранзі полковника секретної служби, тому його запросили подивитись, як місцевого спеціяліста, допоки не приїдуть київські. Дід хотів теж глянути, як бувший робітник воєнної прокуратури, але йому не дозволили - сказали грифи. Збереглося декілька паперців з цього архіву або навіть одне діло, яке батько потім у 1980-ті брав додому через друзів дивитись. Я пам“ятаю тільки зверху нацистські орли на папері та ім“я Ерік Кох, документ був на німецькій. На жаль архів зник до приїзду спеціалістів. А невдовзі, десь може років через 3-4 на батька, який перевозив документи на «Львоврадар», було скоєно замах, та викрадений дипломат і табельну зброю. Після чого з нього зняли погони, і йому прийшлося піти зі служби, сім“я почала отримувати погрози. Хоча отримували і раніш. Є згадка про напад на члена нашої родини.
Так сталось, що один з членів нашої сім“ї чув допрос. Так ось, він казав, що йде мова про ядерні об“єкти, та сліди йдуть у Лубни.
Є іще одна заціпка, але вона трохи жостока. Є інформація, що також після війни, після відходу німців, після Білоцерковської операції у Таращі або Тетіїві (я не пам “ятаю) залишились військово-медицинські німецькі архіви. І колись у Білоцерківській лікарні карательної психіатрії, куди відправляли репресованих були винайдені папери не тільки про нацистські експерименти над людьми, крім них виплили і папери, які описували німецькі ядерні проекти та випробування. Вони майже зразу були передані у Росію, здається або у Саров або у Обнінськ, через «Маяк». Я не знаю чи перепав хоч аркуш у Харків або Академію у Києві. Це треба вишукувать.
Академія НАНУ та лабораторія з малою установкою ядерного синтезу, що розташована у м.Києві на просп.Науки, виплила в мене не випадково. Я знаю, що вони зараз майже не працюють, тобто працюють формально. Є інформація, що мінімум один спеціаліст з об“єкту 163, коли звільнювався, забрав на свою кандидатьску свої напрацювання зроблені на цьому об“єкті, хоча й це було не бажано.
Пробачте, що так повільно та путано доношу до Вас вірну інформацію, справа в тому що я дуже повільно її згадую. Мене готували близько 36 років назад. Я повинна була підняти КДБ (СБУ) у випадку неутилізації цього об“єкту у 1990-ті роки. Я прошу Вас виконати свою працю.
Звертаюся до Вас, з приводу дуже вірогідного розташування там радіоактивних матеріалів у дуже опасному стані.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту та води. Я зверталась до Державної інспекції ядерного регулювання України, вони відмовляються виїздити, кажуть щоб я звернулась до Вас. Начальник лабораторії радіаційного захисту ДІЯР України чекає на відмашку свого керівництва, а спеціалісти кажуть, щоб я робили комерційні аналізи за власний рахунок. Вважаю це неприпустимим. А ви як вважаєте?
24.06.2017р. Бондаренко В.В.
----- Пересылаемое письмо -----
Дата: Срд 07 Июн 2017 17:35:20 +0300
От: sbu_public
Тема: RE: RE:
Кому: spika2@qip.ru
Доброго дня!
Дана електронна скринька (sbu_public@ssu.gov.ua) призначена для отримання запитів на публічну інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ваш лист не є запитом на інформацію. За змістом та по суті він є зверненням громадянина.
Звернення громадян, оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», необхідно надсилати на електронну пошту callcenter@ssu.gov.ua або за телефоном (044) 256-99-91.
Більш детально з викладеною інформацією Ви можете ознайомитися на офіційному веб-сайті СБ України.
-----Original Message-----
From: spika2@qip.ru [mailto:spika2@qip.ru]
Sent: Wednesday, June 07, 2017 5:32 PM
To: callcenter
Cc: sbu_public@ssu.gov.ua
Subject: Re: RE:
Служба безпеки України
01601, м. Київ
вул. Малопідвальна, 16
Від Бондаренко Валентини Валентинівни
що мешкає за адресою:
37553, с. Тернівщина
вул. Молодіжна, будинок 100
номер телефону: 050-3806147
e-mail: spika2@qip.ru
ЗАЯВА
Я, Бондаренко Валентина Валентинівна, тимчасово непрацююча (самозайнятість
- термін законодавства України), прошу надати мені інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та положення ст. 34 Конституції України прошу надати інформацію щодо об“єктів, що були розташовані в межах населених пунктів с.Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., та с.Вовчик Миргородського р-ну Полтавської обл., та також у р-ні нинішньої металобази м.Миргород, біля старого закинутого летовища. Роки можливого розташування 1929-1968р. Роки розташування об“єкту глобальної безпеки біля с.Тернівщина 1949р. (бувший корпус концтабору «Зденек Маультхаузен Саунф» у соляних штольнях або як його ще називали «Лахайм, Яхфет» . Роки розташування об“єкту контролю та моніторінгу ядерної зброї 1961-1968рр. (ДСТН «Гемма).
Звертаюся до Вас, з приводу можливого розташування там радіоактивних матеріалів у вірогідно дуже опасному стані.
Справа в тому, що мій батько мав відношення до об‘єктів ядерного щита СРСР, та прохав мене у випадку, якщо до 2015 року, цей об“єкт 127 (128, Сотка, підземний завод ядерного палива), не буде утилізований за роззброєнням, а цей завод був законсервований у 1968р., підійти до правоохоронних органів – СБУ та прокуратуру, у армійські частини, та повідомити про наявність неутилізованих ядерних матеріалів.
На об”єкті найбільшу небезпеку, з якої може розпочатися вибух, становить бувший майданчик з експериментальною кюрієвою МБР.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту на наявність радіаційного зараження та, якщо можна, з тепловізором, тому що є занепокоєння, що начиння штольні під бетонною кришкою та шаром ґрунту (поле) вже давно є гнилим і критичним, та дає температуру. До ґрунтових вод мінімум 7м (колодязі). Об“єкт розташований у бувшому родовищі солі. Знаю тількі що були супутні молібденові та ін. руди.
Лубенський, Полтавський відділки СБУ не знайшли або не схотіли шукати, що ймовірніше, документального підтвердження цьому об’єкту.
Об’єкт був засекречений, документи, зі слів відповідального у РДА по співпраці з воєнними, були вивезені у Подільськ РФ. Київська воєнна прокуратура відмовляється перевіряти цю інформацію – віпдписки банальні, або нема мого підпису на листі, або щось подібне. МЗС згодні перевірити, але чекають вказівки з РДА, а РДА не може отримати документального підтвердження. Получається замкнуте коло.
Я телефонувала у
Запоріжжя, там були зацепки з архівів, але вони чекають дзвінка з Лубенського СБУ – та наше СБУ не ставиться до інформації серйозно. Останні півроку мені просто сміються у вічі, вважаючи що я з‘їхала з глузду. Я прошу допомоги. Я вже
2 роки вимагаю їх підняти ці документи, або хоча б документи по моєму батьку, який мав відношення до спецзв‘язку на воєнних об‘єктах з зберігання та виготовлення ядерної зброї та заводу Південьмаш, та сім‘ї (сім‘я була під підпискою, деякі члени до 01.01.2017р.).
Мною написані більше 20 паперових листів у органи держвлади, і більше 50 електронних листівок, включаючи Чорнобильські організації. Всі до кого я зверталась – відмовились допомагати! Максимум, це гарячі лінії МЗС та МО передають інформацію, але надалі вона втрачається кабінетах, і у найліпшому случаї йдуть відписки. Мені прикро що СБУ ігнорує мене вже 2 роки. Деякі члени сім‘ї мали доступ до держтайни, то я бачила одну з справ нашої сім‘ї, яку батько брав додому читати. Але СБУ не хоче цим займатись, мотивуючи зайнятістю у зоні АТО.
Тому я Вас дуже прошу, виконайте хоча б свою роботу – перевірте наявність радіоактивних матеріалів у опасному стані у с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл.
Додаю попередній лист до Державної інспекції ядерного регулювання України, 01011, Київ-11, вул. Арсенальна 9-11, на який вони формально відповіли що немає підпису.
07.06.2017р. Бондаренко
Валентина
Валентинівна
Чтв 18 Май 2017 10:49:32 +0300, callcenter написал:
Доброго дня!
Ви надіслали звернення на адресу СБ України.
Якщо Ви бажаєте отримати офіційну відповідь від СБ України, Вам необхідно оформити звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Зразок звернення до СБ України:
Служба безпеки України
ПІБ …………………..,
що мешкає за адресою:
індекс………, місто……..,
вул. ………, кв……….
номер телефону……….
З А Я В А
Я _________________________________________________________
(зазначити прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи, посаду.
________________________________________________________________
Викласти зміст заяви або скарги
Дата Особистий підпис
From: spika2@qip.ru [mailto:spika2@qip.ru]
Sent: Wednesday, May 17, 2017 5:44 PM
To: callcenter@ssu.gov.ua
Subject:
Державна інспекція ядерного
регулювання України
Вул. Арсенальна, 9/11, Київ-11, 01011
громадянки Бондаренко Валентини Валентинівни вул. Молодіжна, 100, с. Тернівщина Полтавська обл., 37553
ЗАЯВА
Звертаюся до Вас, з приводу можливого розташування радіоактивних матеріалів у Лубенському р-ні та Миргородському р-нах Полтавської обл., дуже вірогідно у опасному стані.
Справа в тому, що мій батько мав відношення до об‘єктів ядерного щита СРСР, та прохав мене у випадку, якщо до 2015 року, цей об”єкт не буде утилізований за роззброєнням, а це старий воєнний об‘єкт 127 (128, іноді проходить як 32 батарея, 121, Сотка, 100), підійти до правоохоронних органів – СБУ та прокуратуру, у армійські частини, та повідомити про наявність неутилізованих ядерних матеріалів. Батько був під підпискою про нерозголошення. Його не стало 19 років тому.
За інформацію що я володію, об”єкт утилізований не був. Був закритий у 1968р. На об”єкті найбільшу небезпеку, з якої може розпочатися вибух, становить бувший майданчик з експериментальною кюрієвою МБР.
Дуже прошу прислати у с. Тернівщина Лубенського р-ну декількох спеціалістів з забору проб ґрунту на наявність зараження та, якщо можна, тепловізором, тому що є занепокоювання, що начиння штольні під бетонною кришкою та шаром ґрунту (поле) вже давно є критичним та дає температуру - до ґрунтових вод мінімум 7м. 2 лопати я їм знайду.
Ви майже єдина моя надія, тому що Лубенський, Полтавський відділки СБУ не знайшли документального підтвердження цьому об’єкту. Об’єкт був засекречений, в т.ч. від аєрофотозйомки, та ймовірно, документи, зі слів відповідального у РДА по співпраці з воєнними, були вивезені у Подільськ РФ. Київська воєнна прокуратура відмовлюється перевіряти цю інформацію – віпдписки банальні, або нема мого підпису на листі, або щось подібне. МЗС згодні перевірити, але чекають вказівки з РДА, а РДА не може отримати документального підтвердження. Получається замкнуте коло.
Я телефонувала у Запоріжжя, там були зацепки з архівів, але вони чекають дзвінка з Лубенського СБУ – та наше СБУ не ставиться до інформації серйозно. Останні півроку мені просто сміються у вічі, вважаючи що я з‘їхала з глузду. Я прошу допомоги. Я вже 2 роки вимагаю їх підняти ці документи, або хоча б документи по моєму батьку, який мав відношення до спецзв‘язку на воєнних об‘єктах з зберігання та виготовлення ядерної зброї та заводу Південьмаш, та сім‘ї (сім‘я була під підпискою, деякі члени до 01.01.2017р.).
Мій батько – Валентин Олександрович Бондаренко, народився 07 вересня 1946 р., місце проживання – Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Леніна (Центральна) 59/3 або 61/2; бувший полковник, розжалуваний до капітана, місце проходження служби – Сакський авіаполк, об‘єкт ядерної безпеки; мав відношення до креслення грифованих приладів для Центру координації ядерного удару – Хмельницька обл., Дунаєвці, нині ГІС (Геоінформаційна система) та Львовського з-ду «Радар», працював у КДБ м. Новоселиця – здається системи прослуховування.
Дід – Олександр Іванович Бондаренко (Романов, фамілія змінена десь 1956-1963рр.), 1949р. – начальник воєнної прокуратури м. Чернівці, 1 рік; генерал-лейтенант, розжалуваний до лейтенанта.
Прохання підняти також архіви по дітях. В сім‘ї деякі неповнолітні члени були під підпискою, з-за експерименту над ними про створення смертників з наведення у ядерній війні. Частину сім‘ї розстріляли. У 1982р. у м. Новоселиця була проведена ексгумація поховань деяких членів сім‘ї та знайдені останки дітей у могилах дорослих.
Я не прохаю Вас підіймати всі архіви, я розумію що це компетенція СБУ, яка не хоче цим займатись, тому прошу Вас допомогти хоча б з наявністю ядерних матеріалів. Мною написані більше 20 паперових листів у органи держвлади, і більше 50 електронних листівок, включаючи Чорнобильські організації. Ніхто не хоче допомагать. Здається лозунг «Ніхто крім нас (не втягне цю лямку» - лозунг бурлаків, який підхопили чорнобильці, вони використовують лише для отримання грошей у держави. Нічого не стоять їх слова на мітінгах, коли вони клянуться, що більше такого не допустять. Всі до кого я зверталась – відмовились допомагати! Жоден не став перевіряти. Максимум, це гарячі лінії МЗС та МО передають інформацію, але надалі вона втрачається в кабінетах, і у найліпшому случаї йдуть відписки.
Мені прикро що СБУ ігнорує мене вже 2 роки, тому що у скандалі з різнею дитбудинку сімейного типу, якою була сім‘я Романова-Бондаренко, замішані нинішні члени керівництва Російської Федерації, і це могло б посприяти розмові України з РФ на міжнародному рівні, враховуючи ситуацію в зоні АТО. Це визвало б неймовірний скандал, тому що нинішні члени правительства РФ, давали дозвіл на карательну хирургію та повторення нацистського експерименту на дітях до 6 років на території УРСР до 1986р., по фашистським архівам вивезеним у свій час з Німеччини. Так як деякі члени сім‘ї мали доступ до держтайни, то я бачила одну з справ нашої сім‘ї, яку батько брав додому читати. Але СБУ не хоче цим займатись, мотивуючи зайнятістю у зоні АТО.
Тому я Вас дуже прошу, виконайте хоча б свою роботу – перевірте наявність радіоактивних матеріалів у опасному стані у с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл.
Ви на цей час – чи не єдина моя надія.
17.05.2017р. Бондаренко В.В.
Цитата из еще одного письма в СБУ.
...........
4. Наявність лінії очищення ви можете перевірити по документах з Запорізької обл. Тому що у свій час на цю лінію присилали вагонами неочищені радіоктивні матеріали з Нової землі, де у Шаражках розроблювали ядерні бомби. Кількості цих вагонів були огромні. Тому для того щоб підземний об’єкт не був обнаружений (КГБ боялося аєрофотозйомки) вагони спочатку гнали на Запоріжжя, на Коксохімічний завод (Грифована інформація), а звідти переганяли на Лубни. У накладних ставили «пункт призначення ХХХ». Але декілька накладних пройшли, наскільки я пам’ятаю з адресою лубенської «Сотки». У грифованих накладних які скоріше за все збереглися у Запоріжжі ви можете це знайти.
5. Крім того Запоріжжя може вам допомогти з наступною інформацією. Спочатку ця Сотка (або Армада) повинна була бути розташована у Запорізькій обл. на межах Пологовського р-ну Запоріж. та Покровського р-ну Дніпропетровської обл. Недалеко від полігону та льотного майданчика, здається Кубінки - але назву я можу путати. Там тренувалися так звані Лебеді з ядерним боєзапасом. Але справа в тому що там виходи Українського кристалічного щиту та граніти – і скальник довбити було важко. Вони продовбили деяку кількість штолень та закрили той об’єкт, а об’єкт перенесли у Полтавську обл., де був вапняк, і проходка йшла легко. Також треба буде перевірити також наявність неутилізованих ядерних боєзапасів у тих штольнях, неподалік Гайчуру Запорізької обл., чи були вони утилізовані у 1993-2003р., чи ні.
Так от документи про цей перенос можуть зберігатися у Запорізькій ОГА або у відділку СБУ (Грифована інформація).
6. Крім того до 1941р. у Лубнах неподалік залізничного вокзалу знаходився напівпідземний завод важкої воєнної техніки, потім він працював на випуск техніки для лісгоспів. У 1941-1942рр. цей завод був евакуйований у Харків та доданий до заводу випуску воєнної техніки ім.Малишева. Передзвоніть туди будь-ласка, там зараз директор у віці і досить емпатічна людина, він може пам’ятати цей факт. Після війни коли відновлювали цей об’єкт використовували слюсарів, які працювали на 2 об’єкти мінімум. Слюсарі цього заводу важкої техніки працювали і на «Сотці» у Тернівщині.
7. Наявність цього заводу важкої техніки підтвердила місцева жителька у міськраді, коли я туди намагалася звернутись. Вона є общественною активісткою, але називати своє ім’я не стала, тому що син працює у прокуратурі. Якщо потрібно, я її знайду за допомогою секретаря, вона знана особа, але тільки разом з Вами
8. Крім того, коли відновлювали системний RCIST (сонорна система моніторінгу опасних об’єктів) знадобилася 4-лопастна крильчатка зі складною геометрією площини. Здаєтья 1968р., але потрібно перевірити зі 1961р. Спеціалісти звернулися до директора колишнього заводу «Комсомолець» («Комунар»). Зараз там також працює дуже старий спеціаліст на посаді директора, йому десь за 80, як і на Малишева. Мені здається він цей факт може пам’ятати, бо його дуже довго вмовляли виточити цю крильчатку. Нащо отримали відповідь, що станки не пристосовані. І один зі членів моєї сім’ї відвозив за його посиланням цей ескіз (епюр) на Запорізьку «Мотор-съч», де тоді тільки почав працювати молодий спеціаліст, а зараз почьотний директор цього заводу «Мотор-січ» Богуслаєв. Він особисто тоді виправляв той епюр. При виточенні цієї крильчатки, токарі допустили помилки, і її переробляли. Так ось у одній з двох, або навіть у обох накладних відправлених на той завод була вказана адреса закритого тоді для розголоски ядерного об’єкту 100, Лубенської «Сотки», за що з члена моєї родини чуть не зірвали погони. Але бухгалтерія «Мотор-січі» залупилася і документи пройшли з адресою та призначенням.
... .......
Наявність у самих Лубнах розташування міжконтінентальних балістичних ракет у минулому підтвердив також місцевий житель - черговий станції Тернівщина, коли я його опитувала. Якщо потрібно я його з Вами знайду. Я інші зацепки, але довго описувати
Пробачте але я не можу виконувати Вашу роботу, я прошу Вас негайно перевірити цю інформацію.
21.12.2016 Бондаренко В.В.
ОТВЕТЫ (0)
Комментарии не найдены!